Стрітення Господнє

 15 лютого святкують Стрітення Господнє. У народі це свято подекуди називалося Громниці. 

Стрітення Господнє: церковне свято

Стрітення Господнє, також Стрітення, принесення до храму  — християнське свято, яке святкують в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях. Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання. У Єрусалимському храмі Святе сімейство зустрів Симеон Богоприємець.

Стрітення Господнє і Громниці: народні традиції

Зі Стрітенням пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: "Цього дня лютий до березня приїхав".

Стрітення Господнє і Громниці: особливі свічки

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір'я, що "громниці" (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб "грім хати не підпалив", а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господарі, давши хліб та сіль, скроплювали стрітенською водою, а також волів і тварин, приказуючи: "Боже тобі поможи!". свято Стрітення називалось колись ще й "Громиця".

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти пристріту. Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від "злого ока" та хвороб.

 

Стрітення Господнє і Громниці: ворожіння та прикмети

Цього дня співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються ворожіння. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею боротьби з зимою. 

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня. В давнину вважали, що "як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів", а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну. Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:

• ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
• вітер — погана ознака;
• відлига — очікуй пізньої весни;
• як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще холоду. 

Цього дня ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака).

Зауважимо, що в інших народів аналогом Стрітення було давнє свято Імболк. 

Пізніше воно трансформувалося на американських теренах на День бабака.